ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ


1. “Беркут”публiкує матерiали з усiх проблем орнiтології. Приймаються статтi обсягом до 1 друкованого аркуша (близько 40 тис. знаків комп’ютерного тексту), короткi повiдомлення, замiтки, окремi спостереження. Більші за обсягом роботи можуть бути опубліковані після попереднього узгодження з редакцією. У першу чергу друкуються роботи по птахах Євразії, але можлива публікація матеріалів і по інших регіонах.

2. Матерiали друкуються українською, росiйською, англiйською або нiмецькою мовами. До українських та росiйських робіт додається резюме англійською мовою обсягом до двох сторiнок і коротка анотація на мові статті. Резюме повинно вiдтворювати головнi результати дослiджень i цифровий матерiал. До статей англiйською чи нiмецькою мовами додається українське або російське резюме й англійський реферат. Після резюме й анотації наводяться ключові слова (до 5–7).

3. Текст приймається в електронному вигляді, набраний в одному з поширених текстових редакторів. До файла повинна додаватися контрольна роздруковка статтi (на папері або у вигляді PDF файла). Після прізвищ авторів указуються місця їх роботи та адреси (службові чи домашні) українською (російською) та англійською мовами, а також електронна пошта автора, який веде листування. Бажано використовувати офіційні загальноприйняті назви установ, оскільки ця інформація використовується в наукометричних базах для ідентифікації авторів. Ті, хто не працює в наукових установах, можуть указувати громадські організації (орнітологічні товариства, робочі групи і т.п.) та домашню адресу.
Приклади:

І.В. Загороднюк1, С.В. Заїка2

1 Луганський національний університет ім. Т. Шевченка, Лабораторія екології тварин та біогеографії «Корсак»; вул. Оборонна 2, Луганськ, 91011, Україна
Luhansk Taras Shevchenko National University, Laboratory of Animal Ecology and Biogeography «Korsak»; 2 Oboronna str., Luhansk, 91011, Ukraine

2 Національний науково-природничий музей НАН України; вул. Богдана Хмельницького 15, Київ, 01030, Україна
National Natural History Museum, National Academy of Sciences of Ukraine; 15 Bohdan Khmelnitski str., 01030, Kyiv, Ukraine

І.В. Загороднюк (I.V. Zagorodniuk), e-mail: zoozag@ukr.net

А.М. Архипов

Украинское общество охраны птиц; ул. Матросова, 2, с. Кучурган, Раздельнянский р-н, Одесская обл., 67450, Украина
Ukrainian Society for the Protection of Birds; Matrosov str. 2, Kuchurgan, Rozdilna district, Odesa region, 67450, Ukraine

4.Рисунки і фотографії повинні висилатися у вигляді окремих файлів, не потрібно їх вставляти в текст статті. Причому це повинні бути файли універсальних графічних форматів (*.tif, *.jpg, *.pcx, *.bmp та ін.), а не файли програм обробки (*.cdr, *.psd і т.п.). Штрихові рисунки не слід робити у форматі *.jpg, при цьому погіршується їх якість. Фотографії повинні бути високої якості з розділовою здатністю 300 dpi. Підписи до ілюстрацій наводяться в кінці рукопису або в окремому файлі, не треба цього робити на самих ілюстраціях.

5. При першiй згадцi виду в текстi (у дужках) наводиться його латинська назва. Автор вказується лише в роботах, присвячених систематиці. Назви птахiв у таблицях подаються тiльки латинською мовою. Якщо у статті наводяться повидові нариси, латинські назви в їх заголовках указуються, навіть якщо вживалися раніше.
Приклад:
Крижень (Anas platyrhynchos). Звичайний гніздовий вид. ...

6. Цифровий матерiал обов’язково повинен супроводжуватися необхiдною статистичною iнформацiєю: число особин або вимiрювань, похибка середньої або середньоквадратичне відхилення, достовiрнiсть рiзницi i т.п. При аналізі цифрових даних – порівняння середніх, кореляція, регресія і т.п. – обов’язково треба робити оцінку статистичної достовірності.

7. До списку лiтератури повинні входити лише цитованi джерела, розташованi в алфавiтному порядку. Роботи одного автора подаються у хронологiчнiй послiдовностi. У бiблiографії iноземних робiт повинно зберiгатися оригiнальне написання, прийняте в данiй мовi.

8. У списку літератури роботи наводяться за таким стандартом:

Роботи в періодичних виданнях:
Белик В.П. (1998): Распространение и численность хищных птиц Заволжья и Южного Предуралья. - Беркут. 7 (1-2): 32-43.

Роботи у збірниках:
Клитин А.Н. (1959): Птицы Советской Буковины. - Животный мир Сов. Буковины. Черновцы: ЧГУ. 67-129.

Книги:
Долбик М.С., Дорофеев А.М. (1978): Редкие и исчезающие птицы Белоруссии. Минск: Урожай. 1-200.

9. Редакцiя залишає за собою право скорочувати i правити надiсланi матерiали та вiдхиляти тi, що не вiдповiдають даним вимогам.

10. Надіслані до редакції поштою рукописи і фото не повертаються.

11. Авторам надсилається коректура у вигляді файла PDF.

12. Оформлення рукописів.

а) Можна спокійно набирати текст шрифтом 10-12 пунктів і не морочити собі голову полями, інтервалами й іншою єрундою, котра часто вимагається у правилах для авторів. Ні для визначення об'єму статті, ні тим більше при верстці журналу це не має ніякого значення. 40 тис. знаків - це приблизно 7-8 сторінок 10 пунктами при стандартних настройках сторінки в MS Word. Кількість знаків елементарно подивитися у статистиці файла (в MS Word - пункт "Статистика" в меню "Сервіс"). Краще використовувати стандартний шрифт Times New Roman, тоді можна бути упевненим, що спецсимволи й літери іншомовних алфавітів не змінять свій вигляд при заміні шрифту (ось для контролю за всим цим і потрібна авторська роздруківка або PDF). До речі, ще жодна стаття не була відхилена редакцією тільки тому, що перевищувала вказаний вище об'єм. Якщо для того, щоб представити важливі результати або висновки, треба добавити ще півсторінки тексту, - не проблема. Інша справа, що це не повинна бути "вода".

б) Статті бажано структурувати (великі - обов'язково). Структура - загальноприйнята для наукових робіт: "Матеріал і методика", "Результати", "Обговорення" і т.п. Нема сенсу утискати в це "прокрустове ложе" всі можливі варіанти публикацій (наприклад, дискусійні або історичні статті очевидно матимуть зовсім іншу структуру), однак не забувайте, що поділ довгого тексту на розділи полегшує його сприйняття й пошук потрібної інформації. У вступі повинна бути постановка проблеми, чітке формулювання мети й завдань, а ось понад міру захоплюватися "переконанням громадськості у важливості своїх досліджень" не варто. У розділі "Матеріал і методика" важливо чітко описати строки й методи проведення досліджень. Якщо використовувалися загальноприйняті методи (методики обліків, формули, показники і т.п.), достатньо просто навести посилання на публикації, де вони описані. Наприклад, зовсім ні до чого давати формулу розрахунку коефіцієнта Стьюдента. А ось при використанні оригінальних чи маловідомих методів, вони повинні бути описані достатньо детально. Важливо вказати й особливості використання тих чи інших методів, від яких можуть залежати отримані результати. Висновки чи підсумки має сенс робити у великих статтях. Писати ж висновки для статті на дві сторінки означає просто повторювати те, що було сказано парою абзаців вище. Це даремний перевід паперу. Тим більше, що є ще резюме й анотація. До їх написання теж слід віднестися всерйоз. Не потрібно сприймати резюме як якийся ритуальний елемент рукопису, без якого, на жаль, статтю не приймають до друку. Резюме - це те, що читають перш за все і частіше за все. Багато робіт українською й російською мовами відомі зарубіжним читачам в основному за англійськими резюме. Тобто, якщо ви хочете щоб про вашу роботу хоч що-небудь знали у світі, резюме повинно відображати основні її результати.

в) Готуючи ілюстрації до статті, не забувайте, що *.jpg - формат зі стисненням. Воно досягається за рахунок утрати частини інформації. Це практично непомітно у фотографіях і напівтонових малюнках, але може добряче кидатися у вічі там, де є чіткі контури - у штрихових рисунках і картосхемах з'являється розмитість ліній. Для них краще використовувати *.tif. Тільки не потрібно *.jpg конвертувати в *.tif, утрачена інформація вже не відновиться. Штрихові рисунки із самого початку повинні готуватися або скануватися у формат без стиснення. Якщо все ж використовується *.jpg, потрібно у властивостях файла ставити високу якість.

г) Графіки й діаграми надсилайте у вигляді окремих файлів (бажано використовувати Excel, хоча й не обов'язково). Причому, бажано, щоб це були не тільки ілюстрації, але й вихідні цифрові дані. Редактору простіше самому виправити яку-небудь помилку на графіку, ніж зв'язуватися з цього приводу з автором, але для цього треба мати доступ до первинних матеріалів (таблиці).

д) Для тих, хто до цього часу не відвик від друкарської машинки й Лексикону: не треба робити абзацні відступи пробілами чи табуляцією. Всі відступи задаються на лінійці в текстовому редакторі.

е) Таблиці, рисунки й фотографії нумеруються, на них повинні бути посилання в тексті. Якщо таблиця чи рисунок єдині, номер не ставиться. Заголовки до таблиць і підписи до ілюстрацій повинні бути зрозумілими й самодостатніми, але при цьому не надто довгими, вони дублюються англійською мовою. Якщо треба дати уточнення й роз'яснення, вони наводяться у примітках. Цифрові дані в таблицях повинні мати однозначне трактування. Уникайте пустих місць, краще ставити прочерк. У підписі до фотографії повинні вказуватися дата зйомки та автор знімка, тоді це буде повноцінний документ, а не просто картинка.

ж) Текст статті повинен бути узгоджений з усіма авторами. Ми не вимагаємо формальних підписів під рукописом, але не повинно бути ситуацій, коли один із співавторів починає обурюватися, що щось-таке витворили без його відома.

з) Багато зарубіжних журналів вимагають у авторів надісланих рукописів письмову розписку, що стаття чи її частина не були й не будуть опубликовані де-небудь іще. Ми не вимагаємо таких розписок, сподіваючись на здоровий глузд авторів і розуміння того, що публікувати один і той же матеріал у різних виданнях не прийнято, виходячи вже із звичайної наукової етики, і що будь-який науковий журнал (за рідкісними винятками) віддає перевагу ексклюзиву, а не "осетрині другої свіжості".
Передрук публикацій із журналу можливий за узгодженням із редакцією.