Berkut. 23 (2): 71-78. 2014.

 

Матеріали до екології білої плиски (Motacilla alba) в антропогенних ландшафтах північного сходу України

А.Б. Чаплигіна

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди; вул. Артема, 29, м. Харків, 61002, Україна
G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University; Artema str., 29, Kharkiv, 61002, Ukraine
iturdus@ukr.net

Materials to ecology of the White Wagtail (Motacilla alba) in anthropogenic landscapes in the North-East of Ukraine. - A.B. Chaplygina. - Berkut. 23 (2). 2014. - Data about habitat preferences, phenology of reproductive cycle and nesting were summarized. They were collected from 2000 to 2014 in the forest-steppe of Kharkiv and Sumy regions. Nesting density (pairs/km²) decreased from onshore and coastal landscapes (32), upland (25) and floodplain oak forests (10) to farmland (7) and meadow landscapes (5). It increased in rural (27) and urban (17) landscapes, where the birds nested among residential and industrial buildings and in the park areas. White Wagtail arrived in the spring on average on 22.03 ± 9,6 days (n = 27, lim 7.03–11.04). Egg laying lasted from the second decade of April to early July. Fledglings left the nests from the third decade of May. Species is bicyclic. Over 85% of pairs had the second clutch. Height of nests above ground ranged from 0.5 to 4.8 m (n = 53; 3,0 ± 2,8). Measurements of nests (n = 12), mm: D – 108.5 ± 5.6; d – 59.8 ± 2.6; H – 67.5 ± 5.0; h – 54.5 ± 2.2. Full clutches had 4 (17.6%), 5 (44.1%) or 6 (38.2%) eggs, on average 5.2 ± 0.1 (n = 34). Its size decreased from 5.5 ± 0.3 (in April) and 5.6 ± 0.1 (in May) to 4.4 ± 0.2 in June. The number of eggs in first clutches (11.04–20.05; n = 22; 5.5 ± 0.1) was significantly higher than in second ones (21.05–30.06; n = 12; 4.5 ± 0.1): t = 5.29; p < 0.001. Eggs were incubated mainly by females during 12–14 days, on average 13.3 ± 0.8. The average size of eggs (n = 74), mm: 19.7 ± 0.2 × 14.7 ± 0.1. In the ration of nestlings we found 9 orders of invertebrates (37 samples, 87 specimens). Hymenoptera (39.1%), Lepidoptera (19.6%) and Coleoptera (9.2%) dominated. During the day (400 to 2000) six nestlings (aged 6–7 days) received 426 portions of food. Feeding was most intensive in the morning (400 to 700). In age of 12–13 days these nestlings received 242 food portions during the day. Fledglings left the nests in age of 12–16 days. The total breeding success made 74.0%, productivity – 3.8 ± 0.1 fledglings per pair. Losses of offspring made 26.0%, during egg laying – 10.2%, incubation – 12.6%, feeding of nestlings – 3.2%. In most cases clutches were lost as a result of disturbance. [Ukrainian].
Key words: habitat, fenology, breeding, clutch, egg, feeding, breeding success.

Узагальнені дані по біотопному розподілу, фенології репродуктивного циклу та гніздуванню білої плиски, зібрані з 2000 до 2014 рр. у лісостеповій частині Харківської та Сумської областей. Щільність гніздування (пар/км²) зменшується в ряді: берегові та прибережні ландшафти (32,0 ± 1,9; 17 обліків), нагірні (25,0 ± 1,0; n = 27) та заплавні (10,0 ± 1,6; n = 17) діброви, агроценози (7,5 ± 1,6; n = 17), лучні ландшафти (5 ± 1,2; n = 17). Збільшується щільність у сільських (27,0 ± 1,8; n = 24) та міських (17,0 ± 1,4; n = 20) ландшафтах. Навесні плиска прилітає в середньому 22.03 ± 9,6 дня (n = 27). Виліт пташенят починається із третьої декади травня. Висота гнізд над землею варіює від 0,5 до 4,8 м (n = 53; 3,0 ± 2,8). Гнізда розміщуються в різноманітних спорудах антропогенного походження. Розміри гнізд (n = 12), мм: D – 108,5 ± 5,6; d – 59,8 ± 2,6; H – 67,5 ± 5,0; h – 54,5 ± 2,2. У повній кладці в середньому 5,2 ± 0,1 яйця. Перші кладки (11.04–20.05; n = 22; 5,5 ± 0,1) достовірно більші, ніж другі (21.05–30.06; n = 12; 4,5 ± 0,1): t = 5.29; p < 0.001. Насиджує кладку переважно самка 13,3 ± 0,8 (12–14) діб. Розміри яєць (n = 74), мм: 19,7 ± 0,2 × 14,7 ± 0,1. У кормовому раціоні пташенят виявлено 9 рядів безхребетних (37 проб, 87 екз.). Переважали Hymenoptera (39,1%), Lepidoptera (19,6%), Coleoptera (9,2%). Загальна успішність розмноження складає 74,0% продуктивність – 3,8 ± 0,1 підлетків на пару.
Ключові слова: біотоп, фенологія, розмноження, кладка, яйце, живлення, успішність розмноження.

 


 

Література

Андреев В.А. (2011): О нетипичном гнездовании некоторых птиц. - Рус. орн. журн. 20 (648): 749-752.

Ахметзянова Н.Ш. (1977): Материалы к фауне пухоедов птиц Татарской АССР. - 7 Всес. орнитол. конф. Тез. докл. Киев: Наук. думка. 2: 65-67.

Баник М.В., Атемасов А.А. (2010): Опыт оценки уязвимости гнездящихся видов птиц Украины к изменениям климата. - Бранта. 13: 9-21.

Баранов Л.С., Марголин В.А. (1986): Зимовки перелетных птиц в антропогенних ландшафтах Калужской области. - Изучение птиц СССР, их охрана и рациональное использование. Л. 1: 56-57.
Бардин А.В. (2001): Встреча белой трясогузки Motacilla alba зимой в Санкт-Петербурге. - Рус. орн. журн. 10 (157): 758-759.

Бондарцев А.С. (1954): Шкала цветов. Пособие для биологов при научных и научно-прикладных исследованиях. М.-Л.: АН СССР. 1-28.

Булахов В.Л., Губкін А.А., Пономаренко О.Л., Пахомов О.Є. (2015): Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Горобцеподібні (Passeriformes). Дніпропетровськ: ДНУ. 1-527.

Бурылова А.Н. (1977): О видовом составе и численности нападения мокрецов на открытогнездящихся птиц в Прикамье. - 7 Всес. орнитол. конф. Тез. докл. Киев: Наук. думка. 2: 68-69.

Волчанецкий И.Б., Медведев С.И. (1954): К вопросу о формировании фауны полезащитных полос. - Учен. зап. Харьков. ун-та. Тр. НИИ биологии. 33 (14/15): 7-31.

Гембицкий А.С. (1974): Паразитические членистоногие из гнезд перелетных птиц Белорусского Полесья. - Мат-лы 6 Всес. орнитол. конф. М. 2: 119-221.

Головань В.И. (1997): Случаи нетипичного расположения гнезд воробьиных на юго-востоке Псковской области. - Рус. орн. журн. 6 (23): 21.

Грищенко В. Н. (1996): Материалы по срокам и успешности размножения некоторых видов птиц Сумского Посеймья. - Беркут. 5 (1): 56-60.

Грищенко В.Н. (2008): Материалы по фенологии птиц Сумского Посеймья. - Авіфауна України. 4: 71-83.

Грищенко В.Н. (2009): Сроки осеннего отлета белой трясогузки в Украине. - Беркут. 18 (1-2): 188-192. 

Грищенко В.Н. (2010): Изменение сроков миграции птиц в Каневском заповеднике. - Бранта. 13: 33-40.

Зиновьев В.И.(1991): Птицы лесной зоны Европейской части СССР. Воробьиные. Тверь. 1-158.

Идзелис Р.Ф. (1986): Урбанизация и синантропизация птиц в советской Прибалтике. - Изуч. птиц СССР, их охрана и рациональное использование. Л. 1: 261-262.

Искова Н.И. (1977): Трематоды воробьиных птиц Украины. - 7 Всес. орнитол. конф. Тез. докл. Киев: Наук. думка. 2: 74-76.

Книш М. П. (1998): Птахи околиць біологічного стаціонару «Вакалівщина» (анотований список). - Вакалівщина: до 30-річчя біостаціонару Сумського педінституту. Суми. 99-120.

Книш М.П. (2006): Фенологія весняної міграції птахів у лісостеповій частині Сумської області за даними спостережень 1967–2006 рр. - Авіфауна України. 3: 77-92.

Кныш Н.П. (1985): Необычное гнездование белой трясогузки. - Орнитология. М.: МГУ. 20: 183-184.

Константинов В.М., Резанов А.Г., Захаров Р.А. (1997): Особенности зимней авифауны и основные тенденции динамики зимного населения птиц парков крупного города. - Орнитологические исследования в России. М., Улан-Удэ. 124-148.

Костин Ю.В. (1977): О методике ооморфологических исследований и унификации описаний оологических материалов. - Методики исследования продуктивности и структуры видов птиц в пределах их ареалов. Вильнюс: Мокслас. 1: 4-22.

Леонов В.А., Цимбалюк А.К. (1965): Об использовании гельминтологических данных при изучении питания птиц. - Новости орнитологии. Мат-лы 4 Всес. орнитол. конф. Алма-Ата: Наука. 215-217.

Мальчевский А.С., Кадочников Н. П.  (1953): Методика прижизненного изучения питания гнездовых птенцов насекомоядных птиц. - Зоол. журн. 32 (2): 227-282.

Мальческий А.С, Пукинский Ю.Б. (1983): Птицы Ленинградской области и сопредельных территорий. История, биология, охрана. Л. 2: 1-504.

Матвиенко М.Е. (2009): Очерки распространения и экологии птиц Сумской области (60-е годы ХХ ст.). Сумы: Университ. книга. 1-210.

Надточий А.С., Кривицкий И.А., Зиоменко С.К. (1994): К вопросу о гнездовании белой трясогузки в культурних стациях среднего течения Северского Донца. - Птицы бас. Сев. Донца. Харьков. 2: 43.

Надточий А.С., Чаплыгина А.Б. (2010): Долговременные изменения сроков прилета птиц в Харьковскую область. - Бранта. 13: 50-62.

Назарова И.В. (1977): К изучению эктопаразитов птиц Волжско-Камского края. - 7 Всес. орнитол. конф. Тез. докл. Киев: Наук. думка. 2: 82-84.

Никифоров М.Е., Яминский Б. В., Шкляров Л. П. (1989): Птицы Белоруссии. Справочник-определитель гнезд и яиц. Минск. 1-480.

Нумеров А.Д. (2003): Межвидовой и внутривидовой гнездовой паразитизм у птиц. Воронеж.1-517.

Панченко С.Г. (2007): Птицы Луганской области. Луганск. 1-137.

Пекло А.М. (2013): Материалы по питанию птиц Северо-Западного Кавказа. Сообщ. 3. Passeriformes (Alaudidae – Prunellidae). - Беркут. 22 (1): 25-28.

Плешак Т.В. (1999): Случаи нетипичного гнездования большой синицы Parus major и белой трясогузки Motacilla alba. - Рус. орн. журн. 8 (62): 22.

Поливанова Н.Н. (1957): Питание птенцов некоторых видов полезных насекомоядных птиц в Дарвинском заповеднике. - Тр. Дарвинского зап-ка. Вологда. 4: 157-244.

Прокофьева И.В. (1962): К питанию белой трясогузки и лесного конька в Ленинградской области. - Мат-лы 3 Всесоюзн. орнитол. конф. Львов. 2: 81-84.

Прокофьева И.В. (1979): К характеристике питания белой трясогузки на лесных участках. - Защита леса. Л. 4: 124-127.

Прокофьева И.В. (2002): Нетипичное устройство гнезд и необычное поведение некоторых птиц в гнездовой период. - Рус. орн. журн. 11 (186): 484-493.

Птушенко Е.С., Иноземцев А.А (1968): Биология и хозяйственное значение птиц Московской области и сопределенных территорий. М.: 1-461.

Равкин Ю.С. (1967): К методике учета птиц в лесных ландшафтах. - Природа очагов клещевого энцефалита на Алтае. Новосибирск: Наука. 66-75.

Роотсмяэ Л.Т. (1981): О зимовке перелетных воробьиных птиц в Эстонии. - 10 Прибалт. орнитол. конф. Тез. докл. Рига. 171-174.

Скільський І.В., Бучко В.В., Школьний І.С. (1996): Про цікаві випадки гніздування птахів. Повідомлення 1. - Беркут. 5 (2): 207.

Смогоржевский Л.А., Котова Л.И. (1973): Характеристика питания птенцов некоторых видов синантропных птиц. - Вестн. зоол. 3: 34-39.

Сомов Н.Н. (1897): Орнитологическая фауна Харьковской губернии. Харьков: Тип. А. Дарре. 1-680.

Тихонова Л.Я., Москвитин С.С. (1965): К изучению токсоплазмоза у птиц. - Новости орниологии. Мат-лы 4 Всес. орнитол. конф. Алма-Ата: Наука. 381-382.

Харченко В.А. (2008): Приспособление птиц к антропогенному воздействию на среду их обитания при гнездостроении и интересные моменты поведения птиц в отношении человека. - Рус. орн. журн. 17 (397): 122-125.

Цветков А.В. (1990): Социальное поведение белых трясогузок в гнездовой период. - Экологические аспекты охраны и рационального использования диких животных. М. 151-157.

Цветков А.В. (1991): Особенности питания птенцов белой трясогузки в зависимости от гнездового биотопа. - Животный мир европейской части России, его изучение, использование и охрана. М.: МОПИ. 110-120.

Щербинина О.Х. (1974): К видовому составу птиц – прокормителей клеща Hyaloma plumbeum (Panz.) в Туркмении. - Мат-лы 6 Всес. орнитол. конф. М.: МГУ. 2: 233-234.

Baldauf G. (1988): «Eisenbahnvögel». - Falke. 35 (9): 300-303.

Steller P. (1987): Niecodzienne warunki gniazdowania pliszki siwej (Motacilla alba). - Not. Ornithol. 28 (1/4): 110-111.