Беркут. Т. 3. Вип. 1. 1994. С. 55.

ДО ПИТАННЯ ПРО IЄРАРХIЮ В ЗГРАЯХ СИНИЦЬ

В.I. Шкаран

To the question of the hierarchy in tit flocks. - V.I. Shkaran. - Berkut. 3 (1). 1994. - The feeding of the Great Tits in flocks is discussed. Some recomendations for winter foraging are given.
Key words: Great Tit, Parus major, social behaviour, hierarchy, feeding.

Будь-який органiзм частину свого життя проводить у групi, яка складається з особин свого або близьких видiв. Особини одного виду мають схожi потреби в трофiчних i iнших ресурсах, задоволення яких забезпечує видам виживання, рiст i розмноження. Але їх сумарнi потреби в будь-якому ресурсi можуть у даний момент перевищити його запас. У такому випадку птахи конкурують, а наслiдком цього є iєрархiя. Вся сукупнiсть внутрiшнiх (фiзiологiчний стан) i зовнiшнiх факторiв, ймовiрно, складають iнтенсивнiсть живлення конкретної особини (Резанов, 1983). Це яскраво проявляється у соцiальних групах (зграях) синиць роду Parus.

Уявлення про переваги живлення птахiв у групах в порiвняннi з годуванням поодинцi - традицiйне. Ряд дослiдникiв вказують на те, що в зграях пiдвищується ефективнiсть живлення за рахунок зменшення числа оглядувань (Pulliam, 1973; Abramson, 1979; та iн.); у групi збiльшується ймовiрнiсть вiдшукання локально розмiщеної їжi (Krebs et al., 1972; Krebs, 1973; Waite, 1981 i iн.). Гiпотеза пiдвищення ефективностi живлення за рахунок зменшення числа оглядувань не знайшла свого пiдтвердження. В рядi дослiджень спостерiгалось зворотне явище. Окрiм того, число оглядувань у зграї зменшується тiльки при зростаннi її розмiру до певного рiвня. Подальше збiльшення розмiрiв зграї переваги птахам не дає (Goldman, 1980; Burger, 1982; Резанов, 1983). Експериментами Кребса (Krebs et al., 1972; Krebs, 1973) доведено, що коли їжа розподiлена локально, ефективнiсть живлення значно зростає при збiльшеннi розмiру зграї, оскiльки у великих групах птахи швидше знаходять мiсце локалiзацiї їжi. М. Бейкер (Baker, 1978) встановив, що перевагу при споживаннi їжi мають домiнантнi особини. Ефективнiсть живлення низькорангових птахiв зменшується. Це приводить до збiльшення загального рiвня агресивностi i встановлення iєрархiї. При цьому за М. Бейкером ефективнiсть живлення низькорангових особин повинна знижуватись.

Як показують нашi спостереження на годiвницях за синицею великою (Parus major), проведенi в зимовий сезон 1989/1990 рр., ефективнiсть живлення високорангових i низькорангових особин у зграї залежить вiд типу їжi i характеру її споживання. При наявностi на годiвницi хлiба або несолоного сала (локально розмiщена їжа), високоранговi особини поїдають його безпосередньо на годiвницi. При цьому птахи низького рангу змушенi чекати на звiльнення годiвницi осторонь. Цей час названий "критичним часом чекання" (Хлебосолов, 1986). При незначнiй кiлькостi їжi i великiй чисельностi птахiв у зграї, особини найбiльш низького рангу залишаються взагалi без їжi. Iнший характер харчування спостерiгається при наявностi на годiвницi насiння гарбуза. При такому типi їжi високорангова особина пiдлiтає до годiвницi першою, бере в дзьоб насiнину i вiдлiтає розкльовувати її на гiлку. Годiвниця на деякий час звiльняється, а низькоранговi особини мають можливiсть вiльно споживати їжу. При цьому "критичний час чекання" їх знижується до мiнiмуму.

Iнодi в зграях з'являється блакитна синиця (Parus caeruleus). Як показують нашi спостереження, цей вид займає домiнуюче положення i витiсняє з годiвницi навiть високорангових особин великої синицi.

Таким чином для пiдгодiвлi синиць можна рекомендувати використовувати бiльше насiння, яке дає можливiсть зменшити "критичний час чекання" низькорангових особин до мiнiмуму, а значить вижити їм у несприятливий перiод року. Iнший варiант - вивiсити кiлька годiвниць з однаковим типом їжi.

ЛIТЕРАТУРА

Резанов А.Г. (1983): К вопросу об адаптивности кормовых скоплений у птиц. - Поведение животных в сообществах. М.: Наука. 85-87.

Хлебосолов Е.И. (1986): О возможных механизмах регуляции численности птиц в кормящихся стаях. - Актуальные проблемы орнитологии. М.: Наука. 10-16.

Abramson M. (1979): Vigilance as a factor influencing flock formation among Curlews (Numenius arquata). - Ibis. 121: 212-216.

Baker M.C. (1978): Flocking and feeding in the Great Tit (Parus major) - an important consideration. - Amer. Natur. 112: 779-781.

Burger A.E. (1982): Foraging behaviour of Lesser Sheathbills (Chionis minor) exploiting invertebrates on a subantarctic island. - Ecologia. 52: 236-245.

Goldman P. (1980): Flocking as possible predator defence in Dark-aijed Juncos. - Wilson Bull. 92: 88-95.

Krebs J.R., McRoberts M.H., Cullen J.M. (1972): Flocking and feeding in the Great Tit (Parus major), an experimental study. - Ibis. 114.

Krebs J.R. (1973): Social learning and the significance of mixed species flocs of chicadeis (Parus spp.). - Canad. J. Zool. 51: 1275-1288.

Pulliam H.R. (1973): On the advantages of flocking. - J. Theor. Biol. 38: 419-422.

Waite R.K. (1981): Local enhancement for food finding by Rooks (Corvus frugilegus) firaging on grassland. - Ztschr. Tierpsychol. 57: 15-36.

Украпна (Ukraine),
264648, Волинська обл.,
Шацький р-н, п/в "Лiсова пiсня",
бiогеостацiонар ЛДУ.
В.I. Шкаран.