Беркут. Т. 3. Вип. 1. 1994. С. 27-29.

СУМIСНА НОЧIВЛЯ ШПАКIВ I КIЛЬЧАСТИХ ГОРЛИЦЬ У ЛЬВОВI

Є.Б. Сребродольська

The common roosting by Starlings and Collared Doves in Lviv. - E.B. Srebrodolska. - Berkut. 3 (1). 1994. - The common roosting was discovered first for Lviv on 14.04.1991. The birds sat on 5 poplars in a street in the old part of the city. The number of Collared Doves was at first more than Starlings, then it came up. These species are conservative in the choice of lodging for the night and they prefer the definite trees. In a tree were 1-37 of Collared Doves and 4-25 of Starlings. The majority of Starlings came flying during 30 min., Collared Doves - 45 min., earlier than Starlings.
Key words: Collared Dove, Streptopelia decaocto, Starling, Sturnus vulgaris, Lviv, behaviour, roosting.

14.04.1991 р. вперше для м. Львiв виявлена колективна ночiвля звичайних шпакiв (Sturnus vulgaris) i кiльчастих горлиць (Streptopelia decaocto). Мiсцем ночiвлi птахи обрали невелику бiчну вулицю Гулака-Артемовського в старiй частинi мiста, яка добре захищена вiд вiтрiв будинками i вночi практично не освiтлена. По краю тротуару з одного боку вулицi ростуть 10 тополь. У цей день на 5-ти деревах було нараховано приблизно 100 шпакiв. Птахи концентрувались невеликими групками по 4-10 особин на гiлках безпосередньо бiля стовбура. Розташування їх на вказаних деревах виявилось нерiвномiрним: на одному знаходилось 50 особин у п'яти групах, на другому - 20, ще на трьох деревах - по 10 особин на дерево. Птахи в групах сидiли впритул одна до одної, голосно кричали, перелiтали в межах дерева вiд однiєї групи до iншої. На тих же деревах, де сидiли шпаки, знаходились кiльчастi горлицi. На вiдмiну вiд шпакiв, вони сидiли переважно по двоє, рiдко по однiй близько одна вiд одної. I якщо шпаки концентрувались групками поблизу стовбура, то горлицi вiдмiчались як коло стовбура, так i в кронi дерев. Горлиць нараховано 150 особин Вони сидiли тихо i здавалось спали, що ймовiрно, оскiльки ночiвля знайдена тодi, коли стемнiло. Лише лунали голоснi крики шпакiв, завдяки яким i вдалося виявити дане мiсце.

Перевiрка мiсця ночiвлi проводилась 23, 24, 27.04 i 11.05. Нас цiкавило кiлькiсне спiввiдношення шпакiв i кiльчастих горлиць вiд середини квiтня i до дати останнього спостереження, як i коли вiдбувався прилiт на ночiвлю, розташування шпакiв в межах одного дерева по групах i кiлькiсть особин у таких групах, чи вибирались певнi дерева для ночiвлi, чи вони були випадковими i аналiз причин цього.

Як видно з таблицi 1, на початку спостережень 14.04 на ночiвлi кiльчастих горлиць було бiльше, нiж шпакiв, хоча на кiнець мiсяця їх кiлькiсть стає майже однаковою. Чисельнiсть птахiв одного i другого виду падає в кiнцi мiсяця у порiвняннi з першими спостереженнями в 3 рази у кiльчастих горлиць (в середньому з 150 до 55 особин) i в 2 рази у шпакiв (в середньому з 100 до 53 особин). Обидва види консервативнi у виборi мicць ночiвлi i вiддають перевагу певним деревам (№№ 2, 4, 6, 8, 10), на яких птахи постiйно фiксувались на ночiвлi. На окремих деревах може знаходитися 1-37 особин Шпаки розмiщувались на ночiвлю щiльними групами (по 1-4 на дерево), в кiлькостi 2-13 особин (табл. 2). Коли спостерiгалося 25 особин, шпаки хаотично сидiли навколо стовбура.

Таблиця 1
Кiлькiсне спiввiдношення шпакiв i кiльчастих горлиць на сумiснiй ночiвлi у квiтнi 1991 р. у Львовi
The quantitative correlation between Starlings and Collared Doves at the common roosting

№ дерева
No of tree

14.04

23.04

24.04

27.04

S. decaocto

S. vulgaris

S. decaocto

S. vulgaris

S. decaocto

S. vulgaris

S. decaocto

S. vulgaris

1

Точний облiк
по деревах
не проводився

The exact
count on trees
was not
conducted

2

-

2

-

-

-

2

2

-

1

-

4

-

3

-

-

-

-

1

-

4

18

16

12

25

11

14

5

-

-

-

-

1

-

6

8

9

4

4

8

20

7

1

-

-

-

1

-

8

-

13

-

6

1

4

9

-

-

-

-

-

-

10

37

20

26

15

26

14

Всього:
Total:

150

100

68

58

45

50

53

52

Прилiт бiльшостi кiльчастих горлиць на ночiвлю в кiнцi квiтня вiдбувався протягом 45 хв. (19.30-20.15), задовго до настання темряви, i, головним чином, закiнчувався до того часу, як починали злiтатися шпаки. Прилiтали по 1-2 особин, якi вiдразу сiдали на дерева. При цьому спостерiгався перелiт птахiв з дерева на дерево, токування самцiв, спроби спарювання. Окремi птахи прилiтали значно пiзнiше, але таких були одиницi.

Таблиця 2
Розмiщення шпакiв на окремих деревах
Placing of Starlings in separate trees

К-ть птахiв на деревi
Number of birds in a tree

К-ть груп
Number
of groups

К-ть птахiв у групах
Number of birds in groups

4

1

4

6

1

6

9

2

4, 5

13

4

2, 2, 4, 5

15

3

7, 2, 6

16

3

3, 4, 9

20

3

3, 4, 13

25

1

25

Злiт шпакiв на ночiвлю в кiнцi квiтня вiдбувався протягом 30 хв. (20.15-20.45). Прилiтали поодинокi птахи, частiше невеликi групи по 2, 3, рiдко - 6 особин. Перед появою на мiсцях ночiвлi птахи, особливо першi групи, злiтали на телевiзiйну антену, де могло зiбратися одночасно до 10 особин Можливо так вони робили огляд мiсця ночiвлi. При цьому 24-27.04 шпаки видавали неголоснi свистовi звуки i замовкали пiсля остаточного влаштування на ночiвлю на деревах. Цi звуки вiдрiзнялись вiд тих голосних трiскотливих крикiв, якi птахи видавали навiть в темрявi одночасно всi. Завдяки цьому тут було чути безперервний гомiн при першому виявленнi ночiвлi 14.04. Очевидно такий "хоровий" спiв, який складається з пiсень членiв зграї, приваблює пролiтаючих птахiв i сприяє їх концентрацiї на вiдпочинку (Сема, Звонов, 1983).

При перевiрцi мiсця ночiвлi 11.05 шпакiв ми не виявили. Там трималися лише горлицi, кiлькiсть яких пiдрахувати було важко (до 20 особин), бо на деревах вже з'явилося листя.
В лiтературi нам не зустрiчались повiдомлення про сумiснi ночiвлi звичайних шпакiв i кiльчастих горлиць. Є данi про спiльнi ночiвлi шпакiв i сорок (Pica pica), шпакiв i хатнiх горобцiв (Passer domesticus).

Так, за спостереженнями Д.В. i Ю.Г. Терновських (1962, 1970), шпаки, прилiтаючи в кiнцi березня, до перших чисел травня (початок кладки) лiтають на сумiсну ночiвлю з сороками в густi насадження сосни на територiї Новосибiрського академмiстечка. Там вони збираються у чотирьохтисячну зграю. З початком кладки самка ночує в шпакiвнi, а самцi ще деякий час продовжують ночувати колективно. 1500 сорок проводять тут всю зиму до першої декади квiтня, потiм розлiтаються по мiсцях гнiздiвель. Сороки i шпаки ночують поряд в одному i тому ж масивi молодого густого сосняка з висотою дерев 6-7 м.

За даними К.Г. Бердникова i Л.Л. Семаго (1977), у Воронежi взимку до 10 тисяч хатнiх горобцiв i 500 шпакiв злiтались на ночiвлю. Шпаки прилiтали трохи пiзнiше горобцiв. Вони займали постiйнi мiсця, сiдали кiлькома щiльними групами впритул один до одного. Горобця, який хотiв сiсти в групу шпакiв, останнi завжди проганяли, хоча самi розмiщувалися на нiч серед горобцiв. У нашому випадку шпаки завжди сiдали серед горлиць, яких ми нiколи не спостерiгали в групi шпакiв. Навеснi, коли чисельнiсть шпакiв, якi прилiтають на загальну ночiвлю, досягає трьох i бiльше тисяч, горобцi залишають зайнятi ними дерева i пересiдають на сусiднi. На початку лiта на ночiвлi перестають перебувати спочатку сiмейнi, а потiм одинокi шпаки.

В районi Ленiнграда, як вiдмiчають О.С. Мальчевський i Ю.Б. Пукiнський (1983), зграї, що не розбиваються на пари, можна спостерiгати протягом всього квiтня i травня. Скупчення птахiв, якi регулярно зустрiчаються всю весну, складаються в основному з негнiздових особин. Масове негнiздування цих птахiв пояснюється по-рiзному: вiдсутнiстю мiсць, придатних для побудови гнiзда, несприятливими погодними умовами в окремi роки, коли кiлькiсть птахiв, якi ночують в перiод розмноження, збiльшується, iншими причинами. Iснують також думки, що бiльшiсть одиноких особин - це птахи-першорiчки, якi прилiтають у район гнiздування набагато пiзнiше старших (Носков и др., 1981); статевозрiлiсть у шпакiв настає у вiцi одного року, однак, бiльша частина таких птахiв до розмноження не приступає (Спангенберг, 1954).

Виходячи з вищесказаного, ми можемо припустити такi причини присутностi птахiв на ночiвлi i змiни їх чисельностi. 14.04 на ночiвлю збирались як гнiздовi особини, якi ще не приступили до розмноження, так i одинокi шпаки, можливо, першорiчки, або птахи, якi з iнших причин є негнiздовими i складають резерв популяцiї. Ймовiрно, що крiм мiсцевих птахiв тут ночували i пролiтнi шпаки.

15.03.1991 р. у Львовi спостерiгали перших шпакiв бiля дупел. 3.04 вiдмiчалась зграя з 8 особин; зафiксонанi як окремi птахи, що спiвали бiля дуплистих дерев i проявляли пiдвищену звукову активнiсть, коли недалеко пролiтали iншi птахи, так i сформованi пари поблизу дупел. 14, 23, 25.04 в районi зайнятих дупел вiдмiченi пари, активний спiв самцiв, вiдвiдини гнiздiвель самками. За даними Ф.Й. Страутмана (1963), в кiнцi квiтня - на початку травня самки вiдкладають 5-6 яєць. Отже, рiзке зменшення птахiв на ночiвлi в кiнцi квiтня, очевидно, пояснюється тим, що самки починають вiдкладати яйця i ночують у гнiздiвлях, а самцi ще деякий час продовжують ночувати колективно, що пiдтверджуѕться даними спостереження за ночiвлею шпакiв у Новосибiрському академмiстечку (Терновський, Терновская, 1969, 1970). Також, у зграях, якi ночують у межах Львова, присутнi в цей час одинокi особини: птахи-першорiчки, що не приступили до розмноження, статевозрiлi птахи, якi з певних причин (обмаль мiсць для гнiздування та iн.) не розпочинали будiвництво гнiзд.

Вiдсутнiсть шпакiв на ночiвлi 11.05 пояснюється тим, що тут зовсiм перестають бувати, очевидно, спочатку сiмейнi, а потiм одинокi особини, як у наведеному вище випадку ночiвлi у Воронежi (Бердников, Семаго, 1977). Трохи пiзнiше, наприкiнцi травня, нами вiдмiчено годування дорослими шпаками пташенят. на гнiздах Так, 24.05 з дупла виглядало пташеня, яке за 1-2 днi повинно було покинути гнiздо, 31.05 Т. Гринчишиним зафiксованi слабо i добре лiтаючi пташенята. Вони знаходились в зграї з дорослими птахами.

Кiльчаста горлиця на заходi України утворює скупчення з 12 до 300-400 особин (Сребродольськая, 1974), для Львова Ф.Й. Страутман (1963) називає цифру 200 особин, Н.I. Свебродольська та В.I. Яворницький (1983) - 22-200 особин На Закарпаттi в таких групах буває 200-300 горлиць (Талпош, 1965). Подiбнi скупчення утворюються в холодну пору року в скверах, внутрiшнiх дворах будинкiв, якi добре захищенi вiд вiтру, поблизу елеваторiв, на площах, де птахiв пiдгодовують. Про розпад цих угруповань даних недостатньо. В.С. Талпош (1965) повiдомляє, що на Закарпаттi в мiсцях зимових скупчень 200-300 птахiв, в кiнцi лютого 1963 р. трималось не менше 20 горлиць. П.В. Дебело (1981) фiксував початок розпаду таких зимових скупчень горлиць в Уральську в кiнцi лютого - на початку березня, але частина птахiв ще до середини квiтня злiталась на мiсця загальних ночiвель. За нашими спостереженнями, у Львовi угруповання кiльчастих горлиць (150 особин) починають розпадатися в кiнцi квiтня (до 50 особин), але частина птахiв (20 особин) ще спостерiгається в першiй декадi, i, можливо, навiть у першiй половинi травня.

ЛIТЕРАТУРА

Бердников К.Г., Семаго Л.Л. (1977): Совместные массовые ночевки домовых воробьев и скворцов в Воронеже. - Тез. докл. VII Всесоюз.ной орнитол. конф. Киев: Наукова думка. 2: 103-104.

Дебело П.В. (1981): Кольчатая горлица в Уральске. - Экология и охрана птиц: Тез. докл. VIII Всесоюз. орнитол. конф. Кишинев: Штиинца. 69.

Мальчевский А.С., Пукинский Ю.Б. (1983): Скворец. - Птицы Ленинградской области и сопредельных территорий. Л.: ЛГУ. 400-407.

Носков Г.А., Зимин В.Б., Резвый С.П. (1981): Птицы Ладожского орнитологического стационара и его окрестностей. - Экология птиц Приладожья. Л.

Сема А.М., Звонов Б.М. (1983): Функциональное значение и структурные особенности акустических сигналов обыкновенного скворца Sturnus vulgaris. - Орнитология. 18: 76-83.

Спангенберг Е.П. (1954): Обыкновенный скворец. - Птицы Советского Союза. М.: Советская наука. 5: 110-116.

Сребродольская Н.И. (1974): Кольчатая горлица в западных областях Украины. - Мат-лы. VI Всесоюзн. орнитол. конф. М.: МГУ. I: 236-237.

Сребродольская Н.И., Яворницкий В.И. (1983): К экологии кольчатой горлицы на западе Украины. - Вестн. зоологии. 4: 50-54.

Страутман Ф.И. (1963): Кольчатая горлица. - Птицы западных областей УССР. Львов: ЛГУ. .I: 27-31, 2: 18-20.

Талпош В.С. (1965): О зимней орнитофауне Закарпатской области. - Орнитология. 7: 491-492.

Терновский Д.В., Терновская Ю.Г. (1969): Учет численности сорок и обыкновенных скворцов на ночевках. - Орнитология в СССР: Тез. V Всесоюзн. орнитол. конф. Ашхабад,. 2: 646-649.

Терновский Д.В., Терновская Ю.Г. (1970): Возникновение популяции обыкновенного скворца под влиянием антропогенного фактора. - Оптимальная плотность и оптимальная структура популяций животных/ Информ. мат-лы. Свердловск. 2: 143-144.

Україна (Ukraine),
 290005, м .Львiв,
 вул. Грушевського, 4,
 унiверситет, каф. зоологiї,
Є.Б. Сребродольська.