Беркут. Т. 2. 1993. С. 58-60.

ПЕРША НАРАДА СПIЛКИ МОЛОДИХ ОРНIТОЛОГIВ УКРАЇНИ

12.12.1992 р. у Львiвському унiверситетi вiдбулася Перша нарада Спiлки молодих орнiтологiв України (СМОУ). В її роботi взяв участь 71 представник з 15 областей України. На нарадi обговорено проект статуту, прийнято емблему Спiлки, обранi новi члени координацiйної ради. Розпочалося формування робочих груп та секцiй СМОУ. На нарадi було прийняте рiшення про створення 4 секцiй (юннатської, по українськiй науковiй термiнологiї i номенклатурi, художникiв-анiмалiстiв, по хижих птахах i совах) та 9 робочих груп (по пропагандi охорони птахiв, по облiках птахiв лiсових екосистем, по лелеках, по вивченню мiграцiй птахiв, по етологiї птахiв, по практичнiй орнiтологiї, по вивченню гнiздової бiологiї птахiв з застосуванням iнструментальних методiв дослiдження, по складанню Атласу зимуючих птахiв України, по чаплеподiбних). Детальнiшу iнформацiю про склад та роботу цих робочих груп i секцiй можна одержати в секретарiатi Спiлки.

I.В. Шидловський

 

КОНФЕРЕНЦИЯ ПО ПТИЦАМ БАССЕЙНА СЕВЕРСКОГО ДОНЦА

26-28.01.1993 г. на базе биологического факультета Донецкого университета состоялась конференция "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца". В ее работе участвовали 28 орнитологов из 15 вузов, научно-исследовательских институтов, заповедников и других организаций Украины и России. Заслушано 30 докладов и сообщений, посвященных историческим изменениям и современному составу орнитофауны в разных частях бассейна, биотопическому распределению, структуре населения, отдельным видам и группам птиц, особенностям распространения, экологии и охране видов, занесенных в Красные книги Украины и России.

В силу своего географического положения, отличия природных условий, азонального характера растительности в долинах Донца и его притоков, определяющих своеобразие биотопов и свойственной ему фауны, учитывая также степень сохранности природных комплексов, бассейн Северского Донца занимает особое положение среди окружающих его освоенных территорий; в современных условиях он приобретает возрастающее значение для сохранения и поддержания биологического разнообразия в лесостепной и степной зонах на востоке Украины и в смежных областях России. Охрана птиц и их местообитаний тесно связаны с общими для бассейна проблемами промышленного загрязнения среды, местного водопользования, гидростроительства, сельского и лесного хозяйства, рекреации.

Начинающаяся работами Н.Н. Сомова (1897) история изучения птиц охватывает здесь почти столетие, в течение которого наблюдались спады и подъемы исследовательской активности. В последнее десятилетие сформировался круг постоянно работающих в бассейне Донца орнитологов, которые решили объединить и в дальнейшем координировать свои усилия. Конференция завершилась созданием Межрегиональной рабочей группы по изучению птиц бассейна Северского Донца.

В дни работы конференции на кафедре зоологии, где проходили заседания, были организованы выставки фотографий, литературы и картографических материалов по бассейну Северского Донца, просмотры слайдов, реклама и распродажа орнитологических изданий.

Л.И. Тараненко

 

МIЖНАРОДНИЙ СЕМIНАР ПО ОХОРОНI ПРУДКОЇ ОЧЕРЕТЯНКИ

13-14.03.1993 р. на бiологiчному стацiонарi неподалiк вiд Вроцлава (Польща) вiдбувся мiжнародний науковий семiнар, присвячений вивченню та охоронi прудкої очеретянки (Acrocephalus paludicola) у Європi. Вiн проводився вiдомою органiзацiєю Bird Life International (стара назва - ICBP). У його роботi взяли участь 16 орнiтологiв з Польщi, Англiї, Угорщини, Нiмеччини, України. Було розроблено проект програми охорони прудкої очеретянки. Цей вид потребує особливої уваги, оскiльки має низьку чисельнiсть. Вона точно невiдома, але коливається в межах 10 тисяч. Проект стосується таких країн, як Нiмеччина, Угорщина, Україна, Бiлорусь, Латвiя, Литва, Польща. На жаль, не отримано нiякої iнформацiї з Росiї.

На семiнарi було обговорено стан популяцiй виду у кожнiй країнi, проблеми вивчення та охорони. Значна увага придiлялась факторам, якi спричинюють зниження чисельностi прудкої очеретянки i заходам, необхiдним для негайного покращення становища. Було розроблено перелiк прiоритетних напрямкiв дiяльностi в кожнiй країнi зокрема. Для України це: прийняти нацiональну програму; створити в 1993 р. робочу групу по очеретянкових птахах; сприяти органiзацiї нацiональної мережi кiльцювання птахiв i розвитку польових стацiонарiв; сприяти розвитку i змiцненню орнiтологiчного товариства, збiльшенню кiлькостi орнiтологiв, натуралiстiв; працювати над створенням державної стратегiї збереження природних територiй. Пiсля завершення обговорення проекту, до кiнця 1993 р. має бути прийнята остаточна програма охорони i вивчення прудкої очеретянки в Європi.

Ю. Салига

 

ПЕРШИЙ МIЖНАРОДНИЙ СИМПОЗIУМ ПО ЕКОЛОГIЇ ТА ОХОРОНI ЧОРНОГО ЛЕЛЕКИ

Перший мiжнародний симпозiум по екологiї та охоронi чорного лелеки (Ciconia nigra) проходив 19-24.04.1993 р. в санаторiї Кемерi в Юрмалi (Латвiя). Присвячений вiн був пам'ятi вiдомого естонського орнiтолога, спецiалiста по лелеках Х. Веромана. В роботi семiнару взяли участь 55 представникiв з 15 країн Європи i Азiї. На засiданнях було заслухано 26 доповiдей, проводилася демонстрацiя вiдеофiльмiв i слайдiв.

Головними темами симпозiуму були поширення та екологiя чорного лелеки у рiзних країнах. Чи не найбiльший iнтерес викликали доповiдi китайського орнiтолога M. Ma, адже Китай досi залишається terra incognita для Європи. Спiвголова Мiжнародної робочої групи по лелеках, iбiсах i колпицях K. Brouwer (Голандiя) виступив з оглядом бiологiї чорного лелеки та його поширення в свiтi. Головний органiзатор симпозiуму M. Strazds (Латвiя) пiдбив пiдсумки роботи, у якiй брали участь 47 орнiтологiв. Було складено карту поширення виду по квадратах UTM 100 х 100 км на територiї колишнього СРСР. Найкраще дослiдженими виявилися Прибалтика, Бiлорусь, Україна та деякi регiони Росiї. У багатьох мiсцях залишилися великi бiлi плями, причому iнодi там, де є немало орнiтологiв. Наприклад, практично не надiйшло даних з Московської областi. Прозвучали доповiдi про поширення та чисельнiсть чорного лелеки в Казахстанi, Закавказзi, Iспанiї, Чехiї, Українi, Латвiї. P. Sackl (Австрiя) та M. Schneider-Jacoby (ФРН) зупинилися на гнiздовiй бiологiї та бiотопах чорного лелеки. Обговорювалися також такi питання, як мiграцiї, розведення в неволi, методи дослiдження. Цiкавими були доповiдi про поширення чорного лелеки в минулому та його роль у релiгiйних культах, з якими виступили M. Forsberg (Швецiя) та В.П. Бєлiк (Росiя). На їх думку у язичницьких вiруваннях iснували сакральнi табу, якi захищали птаха. Красномовною є вже назва чорного лелеки у вiкiнгiв - "ластiвка Одiна".

Учасники симпозiуму пiдтвердили рiст чисельностi та розширення ареалу чорного лелеки. За останнi десятирiччя цей птах знову з'явився на гнiздуваннi у деяких районах Австрiї, Нiмеччини, Чехiї. Спостерiгається рiст чисельностi у Прибалтицi, Бiлорусi, Українi. Проявляється також тенденцiя до синантропiзацiї виду. Разом з тим проблема охорони цього птаха не вiдпала. Несприятливi антропогеннi змiни в природi можуть привести до катастрофiчних наслiдкiв. Головними негативними факторами є вирубування лiсiв, погiршення кормової бази, загибель птахiв на шляхах перельоту та в мiсцях зимiвлi, турбування бiля гнiзд. Велике занепокоєння викликає тяжке економiчне становище у країнах колишнього Радянського Союзу, де сконцентрована значна частина свiтової популяцiї чорного лелеки.

Наступний симпозiум по чорному лелецi планується провести в 1995 р. в Естремадурi (Iспанiя).

В.М. Грищенко, I.В. Скiльський

 

ТРЕТЯ ШКОЛА-СЕМIНАР МОЛОДИХ ОРНIТОЛОГIВ ЗАХIДНОЇ УКРАЇНИ

Семiнар проходив 3-8.10.1993 р. на бiолого-географiчному стацiонарi Львiвського унiверситету iм. I. Франка на Шацьких озерах. Органiзували його Захiдне вiддiлення Українського орнiтологiчного товариства та Спiлка молодих орнiтологiв України при активнiй пiдтримцi Львiвського унiверситету та Державного природознавчого музею АН України. У роботi школи взяли участь 27 осiб з 9 областей України.

Робота школи-семiнару проходила в традицiйному стилi. Протягом свiтлового дня проводились орнiтологiчнi навчальнi екскурсiї по озерах Шацького нацiонального парку та в його околицях (обстежено 11 озер та комплекс ставiв с. Пiща). Велись спостереження за осiнньою мiграцiєю птахiв, вiдлов та кiльцювання їх. Пiсля заходу сонця проходили робочi засiдання, на яких заслуховувались i обговорювались науковi доповiдi з фаунiстики, екологiї та морфологiї птахiв. Проведено 5 "круглих столiв": з питань дiяльностi Спiлки молодих орнiтологiв України, робiт по складанню орнiтологiчних атласiв України та м. Львова, участi молодих орнiтологiв у мiжнародних проектах по вивченню дисперсних видiв та облiках птахiв i проведеннi монiторингових дослiджень. Заслухано звiт кожного учасника семiнару про його дiяльнiсть в галузi орнiтологiї протягом останнього року. Було обговорено результати участi молодих орнiтологiв у мiжнародних конференцiях, що проводилися у США, Австрiї, Словаччинi, Польщi, Румунiї, Латвiї, Росiї й Українi. Органiзовано показ слайдiв учасникiв школи-семiнару з минулого польового сезону.

Усi учасники школи-семiнару вiдзначили необхiднiсть проведення таких зустрiчей молодих орнiтологiв з залученням бiльшої кiлькостi учасникiв зi схiдних областей України. Наступну IV школу вирiшено провести на початку жовтня 1994 р.

А.А. Бокотей